туземець

Тубілець, див. аборигент, автохтон

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туземець — тузе́мець іменник чоловічого роду, істота тубілець рідко Орфографічний словник української мови
  2. туземець — ТУЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що тубі́лець. Болота, болота Гвіани... туземці... хмари, москіти... О залізна Британіє! І тут твої отруйні квіти (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  3. туземець — АБОРИГЕ́Н книжн. (представник корінного населення країни, місцевості), АВТОХТО́Н книжн., ТУЗЕ́МЕЦЬ рідко, ТУБІ́ЛЕЦЬ заст. Серед наших пращурів були пришельці й аборигени (І. Словник синонімів української мови
  4. туземець — ТУЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч., рідко. Те саме, що тубі́лець. Болота, болота Гвіани… туземці… хмари, москіти… О залізна Британіє! І тут твої отруйні квіти (Сос., І, 1957, 271). Словник української мови в 11 томах