тюрма

Значення в інших словниках

1. тюрма — тюрма́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири тюрми́ Орфографічний словник української мови
2. тюрма — див. В'ЯЗНИЦЯ. Словник синонімів Караванського
3. тюрма — див. в'язниця Словник синонімів Вусика
4. тюрма — ТЮРМА́, и́, ж. 1. Місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. Знов люди гомонять на базарі, що вже впіймали тих розбійників і що вони вже сидять в Кишиневі в тюрмі (І. Словник української мови у 20 томах
5. тюрма — син. академія, батарея, крита, критка, трюм, чайка, чалка. син. сидіти у тюрмі: баланду їсти, зону топтати, небо в клітинку бачити. Словник жарґонної лексики української мови
6. тюрма — -и, ж. 1》 Місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. || збірн. Арештанти. 2》 перен. Місце, проживаючи в якому, хтось зазнає утисків, гноблення. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. тюрма — поволочи́ти по тю́рмах. Тримати довгий час в ув’язненні, переводячи з однієї тюрми до іншої. — Вже скільки по тюрмах поволочили, то він і лік тому згубив (М. Коцюбинський). тюрма́ па́хне кому. Хтось може бути ув’язненим. Фразеологічний словник української мови
8. тюрма — В'ЯЗНИ́ЦЯ (приміщення, де тримають в'язнів), ТЮРМА́, ТЮРЯ́ГА розм., зневажл., ТЕМНИ́ЦЯ заст., поет., ОСТРО́Г заст., Я́МА заст., КРИМІНА́Л заст., ПО́РУБ заст., КУ́НА заст., ЗАТВО́Р заст., ХУРДИ́ГА заст., розм., КОЗА́ заст. розм., КАЗЕ́НКА діал. Словник синонімів української мови
9. тюрма — Тюрма́, -ми́; тю́рми, тю́рем Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. тюрма — ТЮРМА́, и́, ж. 1. Місце ув’язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством. Знов люди гомонять на базарі, що вже впіймали тих розбійників і що вони вже сидять в Кишиневі в тюрмі (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
11. тюрма — Тюрма, -ми ж. = турма. Словник української мови Грінченка