тюрма

ТЮРМА́, и́, ж.

1. Місце ув'язнення, будівля, де перебувають особи, засуджені до позбавлення волі або які знаходяться під судовим слідством.

Знов люди гомонять на базарі, що вже впіймали тих розбійників і що вони вже сидять в Кишиневі в тюрмі (І. Нечуй-Левицький);

Настя .. подалась з дитиною в город, одвідати Гната, котрий сидів у тюрмі, чекаючи суду (М. Коцюбинський);

І тепер нащадки панські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують (Леся Українка);

Із вогких окопів, із тюрем сирих, Із шахт, із заводів, із лав трудових, У бурях, в пожарах прийшов він до нас, Той день, що збратав нас, що світ весь потряс (М. Рильський);

Це був молодий дезертир, жорстокий і безвольний, бандит і грабіжник, що не раз сидів у тюрмі, відбуваючи покарання за свої злочини (О. Довженко);

* У порівн. Рідко можно [можна] спіткати таку непривітну, смутну, темну, як тюрма, хату (Ганна Барвінок);

// збірн. Арештанти.

– Вночі, коли я сам і ніхто мене не бачить, коли спить уся тюрма, .. – страждання стають невиносимими [нестерпними] (Г. Хоткевич);

І його повісили сірим світанком, під жахливі крики цілої тюрми (Ю. Яновський).

2. перен. Місце, проживаючи в якому, хтось зазнає утисків, гноблення.

Боже милий! Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі, Понад оцим нікчемним морем Нудити світом? (Т. Шевченко).

◇ Гни́ти в тюрмі́ (по тю́рмах) див. гни́ти;

Гної́ти / згної́ти в тюрмі́ (по тю́рмах, у в'язни́ці) див. гної́ти;

Піти́ в тюрму́ (в остро́г, на (в) Сибі́р і т. ін.) див. піти́;

Поволочи́ти по тю́рмах див. поволочи́ти;

(1) Тюрма́ па́хне кому – хтось може бути ув'язненим.

– Мене пожалійте, дітей моїх і онуків, бо я вам добро зробив, а мені тюрма пахне (В. Дрозд);

(2) Тюрма́ пла́че за ким, рідше по кому. – хто-небудь заслуговує на засудження, ув'язнення.

Олія, цукор, риба, сало, садовина, городина – все прилипає їм до рук, вже давно по них плаче тюрма (К. Гордієнко);

То не чоловік [Завадка], а перекотиполе. Сьогодні тут; завтра там. Тюрма вже давненько плаче за ним (Ірина Вільде);

– Це він для вас – непорочність? – Тритузний мало не зареготав. – Та за таким уже тюрма плаче (О. Гончар).