тюрлюкати

ТЮРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок.

Видавати сюркотливі звуки (про коників, цвіркунів і т. ін.); сюрчати.

У хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвіркунець (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюрлюкати — тюрлю́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тюрлюкати — -аю, -аєш, недок. Видавати сюркотливі звуки (про коників, цвіркунів і т. ін.); сюрчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тюрлюкати — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. тюрлюкати — ТЮРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати сюркотливі звуки (про коників, цвіркунів і т. ін.); сюрчати. У хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвіркунець (Ю. Янов., І, 1954, 290). Словник української мови в 11 томах