тюрлюкати
ТЮРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок.
Видавати сюркотливі звуки (про коників, цвіркунів і т. ін.); сюрчати.
У хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвіркунець (Ю. Яновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюрлюкати — тюрлю́кати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тюрлюкати — -аю, -аєш, недок. Видавати сюркотливі звуки (про коників, цвіркунів і т. ін.); сюрчати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тюрлюкати — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- тюрлюкати — ТЮРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати сюркотливі звуки (про коників, цвіркунів і т. ін.); сюрчати. У хаті спокійно й заколисливо тюрлюкав цвіркунець (Ю. Янов., І, 1954, 290). Словник української мови в 11 томах