укіс

1. косина, скіс, див. скосогір

2. це кількість сіна

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. укіс — укі́с 1 іменник чоловічого роду скошування укі́с 2 іменник чоловічого роду схил Орфографічний словник української мови
  2. укіс — див. СХИЛ. Словник синонімів Караванського
  3. укіс — УКІ́С¹ (ВКІС), уко́су, ч., с.г. 1. Дія за знач. укоси́ти 1. Старий Захарко, закачавши штани аж за коліна, робив другий укіс осоки (А. Іщук); Зеленіли луки. Сіно першого укосу вже вивезли, і сінокоси вкрилися свіжою травою (М. Томчаній). Словник української мови у 20 томах
  4. укіс — I (вкіс), укосу, ч., с. г. 1》 Дія за знач. укосити 1). 2》 Кількість скошеного хліба, сіна за один раз, за день, за сезон і т. ін. II (вкіс), укосу, ч. Похила, спадиста поверхня; схил гори, берега; бічна поверхня насипу залізниці, дороги і т. ін. Іти під укіс. Пускати під укіс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. укіс — пусти́ти під укі́с що. Довести до занепаду. — Ось куди Мусій Завірюха із Павлюком гнуть! Хоче перевести добро! Пустити артіль під укіс! (К. Гордієнко); Розшарпали колгосп, пустили під укіс (З газети). Фразеологічний словник української мови
  6. укіс — СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал. Словник синонімів української мови
  7. укіс — УКІ́С¹ (ВКІС), уко́су, ч., с. г. 1 Дія за знач. укоси́ти. 1 Старий Захарко, закачавши штани аж за коліна, робив другий укіс осоки (Іщук, Вербівчани, 1961, 34); Зеленіли луки. Сіно першого укосу вже вивезли, і сінокоси вкрилися свіжою травою (Томч. Словник української мови в 11 томах