умикати

Значення в інших словниках

1. умикати — умика́ти 1 дієслово недоконаного виду викрадати умика́ти 2 дієслово недоконаного виду світло Орфографічний словник української мови
2. умикати — УМИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., УМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, етн. Викрадати дівчину, жінку, щоб узяти її за дружину. Князь Ігор був мудрий і сміливий .. Словник української мови у 20 томах
3. умикати — I -аю, -аєш, недок., умикнути, -ну, -неш, док. 1》 перех., етн.Викрадати дівчину, жінку, щоб узяти її за дружину. 2》 неперех., діал. Утікати. II див. вмикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. умикати — УМИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., УМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. перех., етн. Викрадати дівчину, жінку, щоб узяти її за дружину. Князь Ігор був мудрий і сміливий.. Словник української мови в 11 томах
5. умикати — Умикати, -каю, -єш сов. в. умкнути, -кну, -неш, гл. Убѣгать, убѣжать, уходить, уйти, удрать. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме. Волын. г. Тоді хоч умикай із хати. О. 1861. ІІІ. 87. Та й з хати сам умкнув. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82). Словник української мови Грінченка