1. Словник української мови в 11 томах

умикати

УМИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., УМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

1. перех., етн. Викрадати дівчину, жінку, щоб узяти її за дружину.

Князь Ігор був мудрий і сміливий.. Він судив і карав, коли умикали жону не по любові, коли син не корився батькові, коли муж одного роду убивав мужа іншого роду (Скл., Святослав, 1959, 52).

2. неперех., діал. Утікати.

Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме (Сл. Гр.).

УМИКА́ТИ² див. вмика́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. умикати — умика́ти 1 дієслово недоконаного виду викрадати умика́ти 2 дієслово недоконаного виду світло Орфографічний словник української мови
  2. умикати — 1. викрадати, викрасти, повикрадати, скрадати, скрасти, поскрадати 2. це тікати Словник чужослів Павло Штепа
  3. умикати — УМИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., УМИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, етн. Викрадати дівчину, жінку, щоб узяти її за дружину. Князь Ігор був мудрий і сміливий .. Словник української мови у 20 томах
  4. умикати — I -аю, -аєш, недок., умикнути, -ну, -неш, док. 1》 перех., етн.Викрадати дівчину, жінку, щоб узяти її за дружину. 2》 неперех., діал. Утікати. II див. вмикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. умикати — Умикати, -каю, -єш сов. в. умкнути, -кну, -неш, гл. Убѣгать, убѣжать, уходить, уйти, удрать. Ставайте отам, бо тудою вовк умикатиме. Волын. г. Тоді хоч умикай із хати. О. 1861. ІІІ. 87. Та й з хати сам умкнув. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82). Словник української мови Грінченка