фарш

Значення в інших словниках

1. фарш — фарш іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. фарш — Начинка. Словник синонімів Караванського
3. фарш — ФАРШ, у, ч. Подрібнене м'ясо, з якого виготовляють котлети, ковбаси, паштети тощо. Поліція зробила вночі наліт на ковбасню, але, крім приготовленого для фаршу м'яса й кишок, нічого там не знайшла (С. Словник української мови у 20 томах
4. фарш — У, ч. 1. Удосконалений інтер'єр, побутові зручності, сучасна техніка (про квартиру). Квартира — повний фарш. 2. авт. Тюнінг. Якщо до цієї тачки зробити повний фарш, то буде суперовий гоночний автомобіль. ◇ Повний фарш — найкраще оснащення. Словник сучасного українського сленгу
5. фарш — (-у) ч.; мол.; жарт.-ірон. Гроші. БСРЖ, 622; ПСУМС, 72. Словник жарґонної лексики української мови
6. фарш — -у, ч. Подрібнене м'ясо, з якого виготовляють котлети, ковбаси, паштети тощо. || Будь-яка подрібнена начинка для страв. Овочевий фарш. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. фарш — ФАРШ, у, ч. Подрібнене м’ясо, з якого виготовляють котлети, ковбаси, паштети тощо. Поліція зробила вночі наліт на ковбасню, але, крім приготовленого для фаршу м’яса й кишок, нічого там не знайшла (Скл., Легенд. Словник української мови в 11 томах