їда

1. їжа, їдло, їдження, наїдок, їстівне, харч, спожива, пожива, страва, потрава, варево, варунок, мерендя, м'ясиво, набіл, чаровина

2. поїдка, перекуска, сніданок, полуденок, передобідок, обід, підвечірок, вечеря, посюх, потіпака, потіпаха

3. бабка, балабан, балабух, балабуха, балабушка, балабушок, бандурчаник, бануш, бануша, баранина, бароболяник, бігос, бобалька, борщ, борщик, борщичок, бриндза, будз, бужанина, бундз, буреки, бут, буханець, бухинка, буцик, буць, валюх, вареник, варениця, варя, варянка, вергун, верхнина, верч, вишкварки, вівсяник, вівсянка, воловина, вуджанина, галамбець, галух, галуха, галушка, галушечка, гамуля, гижки, голубці, гречаники, грисяк, грінка, гусячина, габлина, джур, жур, дзема, дзер, дьобанка, дивень, драглі, заварка, завиванці, заливанці, загрібок, заколота, закришка, заправа, запражка, засмажка, затираха, затірка, зрази, зупа, зупка, каленик, калиник, калита, кальник, кандьор, капусниця, капусняк, каша, кашиця, кашечка, кванька, квасок, квасоля, кевбик, кисіль, кишка, клюска, книш, ковбаса, ковбаска, ковбик, коливо, колобок, коря, коржик, креплики, крип'янка, кришанець, кукуц, кулага, кулеба, кулеша, кулешик, куліш, кулибка, кутя, курятина, кухвет, ладка, лазунка, леквар, лемішка, лехваря, лизанка, логаза, локшина, локша, локшинка, локшенька, мазурок, макарони, макорженик, макушенка, малай, малата, мамалиґа, мадебуряник, мандрика, мантула, марципан, мачанка, медівник, медяник, масло, маслянка, мелайник, меляса, милай, млинець, мнишок, мнишки, молодойка, морозиво, мучанка, налисник, нещадим, окіст, оладок, омаста, осмака, осія, олій, осух, осушок, осушечок, паляниця, паляничка, паленя, палянка, пампух, пампуха, пампушка, пампушок, папушник, паруха, паска, пасочка, пастрама, перевертаник, перепічайка, перепічка, перепічечка, печеня, печериці, печінка, пизи, пиріг, пиріжок, пиріжечок, підпалок, підпасичик, підсуканець, підчас, ліспа, плачинда, плечинда, пляцинда, плескана, плескач, плетеник, повидло, повидлянка, покруп'янка, полоток, помана, поскрібок, потапці, потравка, приправа, приправка, присипаник, присканець, присмака, прищ, прісняк, прісняник, просільне, пряжанка, пряженя, пундик, питря, пшенишник, пшоняник, риндзя, рип'яник, розсіл, розсільниця, росівниця, рябко, ряжунка, салата, сало, салонина, сальник, сальце, сапетон, свинина, семенуха, сир, сирок, сирник, січеник, сколотиня, сколотяник, сластьон, слив'янка, смажанина, смалець, сокове, солодощі, соложеник, солодуха, соломаха, саламаха, солонина, стиранка, сторчак, стовпець, ступень, суржик, таратура, телятина, тістечка, товченик, товченка, токан, узвар, узварець, фляки, флячки, хляки, холодець, хоми, хрущі, цвітли, чера, чир, шара, шинка, шкварки, шкраб, шпундрі, щулики, щупоня, щерба, щербиця, щербичка, юшка, юшечка, ягні, яєшня

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їда — ЇДА – ЇЖА – СТРАВА Їда. Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди. Їжа, їжі, ор. їжею. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу. Страва. Літературне слововживання
  2. їда — Варево, вариво, зажива, заживок, закуска, їдло, їжа, їство, їстиво, їстина, їстовня, жрання (грубе), квашенина, корм, лагомина, ласощі, наїдок, недоїдки, пайок, перезймівок, перекуска, пісне, піснятина, пожива, поживок, покори... Словник синонімів Вусика
  3. їда — їда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. їда — Без їди не хочеться пити води. Воду п'ється звичайно по ситім харчі. Ласа їда животу біда. Смачна страва дається їсти багато, а опісля болить живіт від неї. Лобода, то панська їда, а хлопська нужда. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. їда — -и, ж. 1》 Дія за знач. їсти 1). 2》 розм., рідко. Те саме, що їжа 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. їда — ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Словник синонімів української мови
  7. їда — Їда́, їди́, їді́, їдо́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. їда — ЇДА́, и, жін. 1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. Словник української мови в 11 томах
  9. їда — Їда, -ди ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177. Словник української мови Грінченка