1. Словник синонімів Вусика

їда

Варево, вариво, зажива, заживок, закуска, їдло, їжа, їство, їстиво, їстина, їстовня, жрання (грубе), квашенина, корм, лагомина, ласощі, наїдок, недоїдки, пайок, перезймівок, перекуска, пісне, піснятина, пожива, поживок, покори, потрава ("Ріжуть на потраву птицю"), припас, приправа, приправка, присмажка, присмака, провізія, продовольство, продукти, прожиток, прокорм, ситощі, скоромина, скоромне, смаженина, солодощі, солонина, споживок, спрожиток, страва, "тормозок", харч, харчі, ядь

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їда — ЇДА – ЇЖА – СТРАВА Їда. Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди. Їжа, їжі, ор. їжею. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу. Страва. Літературне слововживання
  2. їда — 1. їжа, їдло, їдження, наїдок, їстівне, харч, спожива, пожива, страва, потрава, варево, варунок, мерендя, м'ясиво, набіл, чаровина 2. поїдка, перекуска, сніданок, полуденок, передобідок, обід, підвечірок, вечеря, посюх, потіпака, потіпаха... Словник чужослів Павло Штепа
  3. їда — їда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. їда — Без їди не хочеться пити води. Воду п'ється звичайно по ситім харчі. Ласа їда животу біда. Смачна страва дається їсти багато, а опісля болить живіт від неї. Лобода, то панська їда, а хлопська нужда. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. їда — -и, ж. 1》 Дія за знач. їсти 1). 2》 розм., рідко. Те саме, що їжа 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. їда — ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Словник синонімів української мови
  7. їда — Їда́, їди́, їді́, їдо́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. їда — ЇДА́, и, жін. 1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. Словник української мови в 11 томах
  9. їда — Їда, -ди ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177. Словник української мови Грінченка