1. Словник синонімів української мови

їда

ЇДА́ (прийняття їжі), Ї́ЖА розм., ТРА́ПЕ́ЗА жарт., ірон., Ї́ДЖЕННЯ діал. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка); Сагайда їсть, голосно жвакаючи. Після їжі йому хочеться закурити (О. Гончар); У Гершка Мідника придбавши кавуна, Ми десь ховалися поміж гілля нависле, І йшла тоді у нас трапеза негучна (М. Рильський); Забава розпочалась, як се звичайно буває на Великдень, їдженням свяченого (О. Кобилянська).

Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст., Ї́ДЖЕННЯ діал. (перев. те, що їдять люди); ТРА́ПЕ́ЗА (у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки — пожива бідного верблюда (М. Шеремет); — Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); — Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? — Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їли рознії потрави, І все з полив'яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); — Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з'їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй (бджолі) іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем'яна, А у Дем'яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); (Антон:) Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку — горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); — Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). — Пор. 1. стра́ва, харчі́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їда — ЇДА – ЇЖА – СТРАВА Їда. Споживання їжі: швидка їда, готуватися до їди. Їжа, їжі, ор. їжею. Харчі: калорійна їжа, готувати їжу, засвоювати їжу. Страва. Літературне слововживання
  2. їда — Варево, вариво, зажива, заживок, закуска, їдло, їжа, їство, їстиво, їстина, їстовня, жрання (грубе), квашенина, корм, лагомина, ласощі, наїдок, недоїдки, пайок, перезймівок, перекуска, пісне, піснятина, пожива, поживок, покори... Словник синонімів Вусика
  3. їда — 1. їжа, їдло, їдження, наїдок, їстівне, харч, спожива, пожива, страва, потрава, варево, варунок, мерендя, м'ясиво, набіл, чаровина 2. поїдка, перекуска, сніданок, полуденок, передобідок, обід, підвечірок, вечеря, посюх, потіпака, потіпаха... Словник чужослів Павло Штепа
  4. їда — їда́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. їда — Без їди не хочеться пити води. Воду п'ється звичайно по ситім харчі. Ласа їда животу біда. Смачна страва дається їсти багато, а опісля болить живіт від неї. Лобода, то панська їда, а хлопська нужда. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. їда — -и, ж. 1》 Дія за знач. їсти 1). 2》 розм., рідко. Те саме, що їжа 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. їда — Їда́, їди́, їді́, їдо́ю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. їда — ЇДА́, и, жін. 1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. Словник української мови в 11 томах
  9. їда — Їда, -ди ж. = їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177. Словник української мови Грінченка