1. Словник синонімів української мови

їден

ОДИ́Н прикм. (про людину — який живе, перебуває і т. ін. окремо від інших, без когось), САМ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ (САМО́ТНІЙ) (САМО́ТНИЙ рідше), ОДИ́Н-ОДНІ́СІНЬКИЙ (ОДНИ́М-ОДНІ́СІНЬКИЙ) підсил. розм., ОДИ́Н ОДНИ́М (ОДНИМ ОДИН) підсил. розм., ЇДЕ́Н діал. Мені привиділось, що він стоїть на кручі Один, задумливий в серпанку сивини (М. Нагнибіда); Любив Антон Герасимович ось такі затишні години, коли.. доводиться йому самому залишатися в будці на прохідній (О. Гончар); Я вдень не одинока — з полем розмовляю, Розмовляю і недолю В полі забуваю (Т. Шевченко); Не зважаючи на всю трагічність умов, в яких йому доводилося жити, Шевченко не був самотнім (з газети); Спершу Надійці стало тужно, — оглянулась довкола — справді сама, одна-однісінька серед безмежного степового простору (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їден — див. ОДИН. Словник синонімів Караванського
  2. їден — Один, одна, одне Словник чужослів Павло Штепа
  3. їден — їде́н займенник один діал. Орфографічний словник української мови
  4. їден — їдна, їдне, діал. Один, одна, одне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. їден — ї́ден дух з ким, діал. Одне, єдине ціле (про сильне кохання). — Якщо загинеш, буду я вдовою. Чи й ти, не знаю, любиш так мене. А я вже, Грицю, їден дух з тобою, хай ми вже й тілом будемо одне (Л. Костенко). Фразеологічний словник української мови
  6. їден — Їде́н, їдна́, їдне́, звичайно оди́н, одна́, одне́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. їден — ЇДЕН, їдна, їдне, діал. Один, одна, одне. — Кажуть: «Іден розум добре, а два — лучче». А що не книжка — то й розум (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Треба докопатися. що воно [Михайло] за їден (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 350). Словник української мови в 11 томах
  8. їден — Їде́н, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290. ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка