їден

Значення в інших словниках

1. їден — див. ОДИН. Словник синонімів Караванського
2. їден — Один, одна, одне Словник чужослів Павло Штепа
3. їден — їдна, їдне, діал. Один, одна, одне. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. їден — ї́ден дух з ким, діал. Одне, єдине ціле (про сильне кохання). — Якщо загинеш, буду я вдовою. Чи й ти, не знаю, любиш так мене. А я вже, Грицю, їден дух з тобою, хай ми вже й тілом будемо одне (Л. Костенко). Фразеологічний словник української мови
5. їден — ОДИ́Н прикм. (про людину — який живе, перебуває і т. ін. окремо від інших, без когось), САМ, ОДИНО́КИЙ, САМІ́ТНИЙ (САМО́ТНІЙ) (САМО́ТНИЙ рідше), ОДИ́Н-ОДНІ́СІНЬКИЙ (ОДНИ́М-ОДНІ́СІНЬКИЙ) підсил. розм., ОДИ́Н ОДНИ́М (ОДНИМ ОДИН) підсил. розм., ЇДЕ́Н діал. Словник синонімів української мови
6. їден — Їде́н, їдна́, їдне́, звичайно оди́н, одна́, одне́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. їден — ЇДЕН, їдна, їдне, діал. Один, одна, одне. — Кажуть: «Іден розум добре, а два — лучче». А що не книжка — то й розум (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 451); Треба докопатися. що воно [Михайло] за їден (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 350). Словник української мови в 11 томах
8. їден — Їде́н, їдна, -не́ Одинъ. Чи раз, чи два — їдна біда. Ном. № 4290. ум. їдне́нький. Їдненьке дитятко маю. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка