феодал

Значення в інших словниках

1. феодал — феода́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. феодал — ФЕОДА́Л, а, ч. 1. Представник панівного класу у феодальному суспільстві, власник феоду. Клас великих землевласників-феодалів, який зосередив у своїх руках владу над масою східнослов'янського населення, складався з князів і бояр (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. феодал — -а, ч. 1》 Представник панівного класу у феодальному суспільстві, власник феоду. 2》 Поміщик-кріпосник. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. феодал — феода́л (лат. feodalis, від feodum – феод) представник пануючого класу в феодальному суспільстві, державець спадкового земельного володіння – феоду, сеньйор (1), поміщик-кріпосник. Словник іншомовних слів Мельничука
5. феодал — ЗЕМЛЕВЛА́СНИК (особа, яка володіє землею на правах приватної власності), АГРА́РІЙ книжн.; ФЕОДА́Л, МАГНА́Т (великий землевласник). Пронаймитувавши півжиття по маєтках румунських землевласників, він ще й досі не цілком звикся із своїм новим становищем (О. Словник синонімів української мови
6. феодал — ФЕОДА́Л, а, ч. 1. Представник панівного класу у феодальному суспільстві, власник феоду. Пануючий клас — великих землевласників-феодалів, який зосередив у своїх руках владу над масою східнослов’янського населення, складався з князів і бояр (Іст. Словник української мови в 11 томах
7. феодал — рос. феодал (латин. feodalis, feodum- феод) — представник пануючого класу в феодальному суспільстві, державець спадкового земельного володіння — феоду, сеньйор, поміщик-кріпосник. Eкономічна енциклопедія