1. Словник синонімів української мови

феодал

ЗЕМЛЕВЛА́СНИК (особа, яка володіє землею на правах приватної власності), АГРА́РІЙ книжн.; ФЕОДА́Л, МАГНА́Т (великий землевласник). Пронаймитувавши півжиття по маєтках румунських землевласників, він ще й досі не цілком звикся із своїм новим становищем (О. Гончар); Жив він у ..ту нещасливу годину, як магнати польські загарбали Україну з людом, од Дніпра до Дністра (О. Стороженко).

ПОМІ́ЩИК (землевласник, звич. дворянин, основним джерелом доходу якого є приватна власність на землю), ОБИВА́ТЕЛЬ зах.; ПАН (у старій Польщі, Україні, Білорусії, Литві); ФЕОДА́Л, ДІ́ДИЧ заст., ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст. (великий поміщик). У червоно-блакитному надвечір'ї чітко вирізьблялося обшарпане, відкрите всім вітрам село Івчанка, що споконвіку робило на безкраїх ланах поміщика Колчака (М. Стельмах); Познайомився з ними якийсь Кисилевський, не першої вже молодості дрібний обиватель з Синицької округи (І. Франко); Жалілась (Мотря) на увесь мир — на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Панас Мирний); Територія етнографічної Бойківщини до загарбання її польськими та угорськими феодалами перебувала під владою галицьких князів (збірник "Бойківщина"); Мій тато казав, що старий Суханя ще замолоду, наймитуючи в дідича Новака, розтратив сили (Д. Бедзик); То й реєстровим чи городовим козакам було тісно. Багато з них до підданства старостам і державцям приневолено (П. Куліш). — Пор. панок.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. феодал — феода́л іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. феодал — Великопан, дідич Словник чужослів Павло Штепа
  3. феодал — ФЕОДА́Л, а, ч. 1. Представник панівного класу у феодальному суспільстві, власник феоду. Клас великих землевласників-феодалів, який зосередив у своїх руках владу над масою східнослов'янського населення, складався з князів і бояр (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. феодал — -а, ч. 1》 Представник панівного класу у феодальному суспільстві, власник феоду. 2》 Поміщик-кріпосник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. феодал — феода́л (лат. feodalis, від feodum – феод) представник пануючого класу в феодальному суспільстві, державець спадкового земельного володіння – феоду, сеньйор (1), поміщик-кріпосник. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. феодал — ФЕОДА́Л, а, ч. 1. Представник панівного класу у феодальному суспільстві, власник феоду. Пануючий клас — великих землевласників-феодалів, який зосередив у своїх руках владу над масою східнослов’янського населення, складався з князів і бояр (Іст. Словник української мови в 11 томах
  7. феодал — рос. феодал (латин. feodalis, feodum- феод) — представник пануючого класу в феодальному суспільстві, державець спадкового земельного володіння — феоду, сеньйор, поміщик-кріпосник. Eкономічна енциклопедія