фус
див. гуща, подонки, седимент, преципітат
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фус — фус іменник чоловічого роду осад діал. Орфографічний словник української мови
- фус — Осад, поденки, оденки, гуща. Словник синонімів Караванського
- фус — ФУС, у, ч., діал. Осад. – Тут же не олія, а один фус на дні лишився (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- фус — фус (перев. мн. фу́си) 1. осад (м, ср, ст) 2. кавова гуща; листки завареного чаю (м, ср, ст) ◊ фу́си в голові вул. розум (ст)|| = розум Лексикон львівський: поважно і на жарт
- фус — -у, ч., діал. Осад. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фус — О́САД (дрібні частки, що осідають або виділяються з рідини, газоподібного середовища на дні чогось), ОСА́ДОК, ВІДСТІ́Й, ОДЕ́НКИ мн., розм., ПРЕЦИПІТА́Т хім., ФУС спец. Вода зовсім збігла крізь сітку, залишивши на формі загуслий осад (З. Словник синонімів української мови
- фус — ФУС, у, ч., діал. Осад. — Тут же не олія, а один фус на дні лишився (Стельмах, Хліб.., 1959. 389). Словник української мови в 11 томах