хвоя

Значення в інших словниках

1. хвоя — хво́я 1 іменник жіночого роду голчасте листя хво́я 2 іменник жіночого роду сосна діал. Орфографічний словник української мови
2. хвоя — З. сосна, СОВ. (листя шпилькових дерев) ЗБ. глиця, шпильки, д. боровиння, боровина, од. зб. хвоїна, голка, г. чатина Словник синонімів Караванського
3. хвоя — [хвойа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
4. хвоя — ХВО́Я, ї, ж. 1. збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. Ось подивись: цей край – Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Н. Словник української мови у 20 томах
5. хвоя — -ї, ж. 1》 збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. || Один листочок з такого дерева; голка, шпилька. || Про запах такого листя. 2》 збірн. Гілля хвойного дерева. || Хвойний ліс, зарості. 3》 діал. Сосна. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хвоя — ХВО́Я збірн. (голчасте або лускоподібне листя сосни, ялини, модрини і т. ін.), ГЛИ́ЦЯ, ШПИЛЬКИ́, ГОЛКИ́, ЧЕ́ТИНА діал., ЧЕ́ТИННЯ діал., ФО́Я діал.; ГОЛЬНИ́К діал. (опале). Словник синонімів української мови
7. хвоя — ХВО́Я, ї, ж. 1. збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. Ось подивись: цей край — Сибір. Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір, що зветься тут тайгою (Забіла, У.. Словник української мови в 11 томах
8. хвоя — Хво́я, хвої ж. Сосна, Pinus sylvestris L. ЗЮЗО. І. 131. Довгий, як хвоя. Ном. № 8621. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору. н. п. Словник української мови Грінченка