хмурий

1. насуплений, насумрений, похнюпий, похнюплений

2. хмарний, пахмурний

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмурий — хму́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хмурий — див. похмурий; сумний Словник синонімів Вусика
  3. хмурий — ХМУ́РИЙ, а, е. 1. Те саме, що похму́рий 1. Стояла рання весняна пора надворі. День дощовий, хмурий... (Панас Мирний); Хмура осінь насуває... (І. Манжура); У осінню хмуру пору Хитрий жук зашивсь під кору (М. Словник української мови у 20 томах
  4. хмурий — -а, -е. 1》 Те саме, що похмурий 1). 2》 Те саме, що похмурий 2). 3》 перен. Те саме, що похмурий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хмурий — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. хмурий — ХМУ́РИЙ, а, е. 1. Те саме, що похму́рий 1. Стояла рання весняна пора надворі. День дощовий, хмурий… (Мирний, І, 1949, 156); Хмура осінь насуває… (Манж., Тв., 1955, 130); У осінню хмуру пору Хитрий жук зашивсь під кору (Стельмах, Колосок.. Словник української мови в 11 томах
  7. хмурий — Хмурий, -а, -е = хмурний. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. І. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118. Словник української мови Грінченка