хмурий
1. насуплений, насумрений, похнюпий, похнюплений
2. хмарний, пахмурний
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмурий — хму́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- хмурий — див. похмурий; сумний Словник синонімів Вусика
- хмурий — ХМУ́РИЙ, а, е. 1. Те саме, що похму́рий 1. Стояла рання весняна пора надворі. День дощовий, хмурий... (Панас Мирний); Хмура осінь насуває... (І. Манжура); У осінню хмуру пору Хитрий жук зашивсь під кору (М. Словник української мови у 20 томах
- хмурий — -а, -е. 1》 Те саме, що похмурий 1). 2》 Те саме, що похмурий 2). 3》 перен. Те саме, що похмурий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмурий — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- хмурий — ХМУ́РИЙ, а, е. 1. Те саме, що похму́рий 1. Стояла рання весняна пора надворі. День дощовий, хмурий… (Мирний, І, 1949, 156); Хмура осінь насуває… (Манж., Тв., 1955, 130); У осінню хмуру пору Хитрий жук зашивсь під кору (Стельмах, Колосок.. Словник української мови в 11 томах
- хмурий — Хмурий, -а, -е = хмурний. Обличчя збіліле хмуре. МВ. (О. 1862. І. 88). І пішов до неї плачучи хмурий та невеселий. Рудч. Ск. II. 118. Словник української мови Грінченка