холуй

Значення в інших словниках

1. холуй — холу́й іменник чоловічого роду, істота розм., зневажл. Орфографічний словник української мови
2. холуй — зн. устілка, лакуза, шістка, шестірня, лакей, лакиза, г. льокай. Словник синонімів Караванського
3. холуй — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
4. холуй — ХОЛУ́Й, я́, ч. 1. розм., зневажл. Той, хто виконує чию-небудь волю, виконує чиїсь доручення переважно неприємні, принизливі; слуга; поштуркач. – Я зроблю з вас свого слугу, свою покоївку, і ви будете ретельно виконувати функції холуя (Ю. Словник української мови у 20 томах
5. холуй — -я, ч. 1》 заст., зневажл. Лакей, слуга. 2》 перен., розм. Той, хто запопадливо прислужується кому-небудь, плазує перед кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. холуй — ПРИСЛУ́ЖНИК (той, хто виконує чиюсь волю, прислужується комусь, виконує перев. дрібні, часто ганебні доручення), СЛУГА́, ПОПЛІ́ЧНИК розм., ПОПИ́ХАЧ розм., ПОБІ́ГАЧ розм., ПОСІПА́КА розм., ПІДПОМАГА́Ч розм., ПОШТУРХО́ВИСЬКО розм., ЛАКЕ́Й зневажл. Словник синонімів української мови
7. холуй — ХОЛУ́Й, я́, ч. 1. заст., зневажл. Лакей, слуга. — Я зроблю з вас свого слугу, свою покоївку, і ви будете ретельно виконувати функції холуя (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 92). 2. перен., розм. Словник української мови в 11 томах