холоп

Значення в інших словниках

1. холоп — холо́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. холоп — ІСТ. п-о раб; П. підніжок, плазун, низькопоклонник, вул. холуй. Словник синонімів Караванського
3. холоп — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
4. холоп — ХОЛО́П, а, ч. 1. У Давній Русі – підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; пізніше – двірський слуга, кріпак. За своїм складом челядь була дуже різноманітна: до неї входили і холопи (раби), і закабалені (за борги) смерди, і люди... Словник української мови у 20 томах
5. холоп — -а, ч. 1》 У давній Русі – підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; згодом – двірський слуга, кріпак. || Людина, яка принижено підкоряється цареві, панові; раб. 2》 перен. Той, хто схиляється, плазує перед ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. холоп — I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу). Словник синонімів української мови
7. холоп — ХОЛО́П, а, ч. 1. У Давній Русі — підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; пізніше — двірський слуга, кріпак. За своїм складом челядь була дуже різноманітна: до неї входили і холопи (раби), і закабалені (за борги) смерди, і люди... Словник української мови в 11 томах