холоп
холо́п
-а, ч.
1》 У давній Русі – підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; згодом – двірський слуга, кріпак.
|| Людина, яка принижено підкоряється цареві, панові; раб.
2》 перен. Той, хто схиляється, плазує перед ким-, чим-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- холоп — холо́п іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- холоп — ІСТ. п-о раб; П. підніжок, плазун, низькопоклонник, вул. холуй. Словник синонімів Караванського
- холоп — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
- холоп — моск. кріпак кріпак, підніжок, див. холуй, лизоблюд, підлиза, прихвостень Словник чужослів Павло Штепа
- холоп — ХОЛО́П, а, ч. 1. У Давній Русі – підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; пізніше – двірський слуга, кріпак. За своїм складом челядь була дуже різноманітна: до неї входили і холопи (раби), і закабалені (за борги) смерди, і люди... Словник української мови у 20 томах
- холоп — I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу). Словник синонімів української мови
- холоп — ХОЛО́П, а, ч. 1. У Давній Русі — підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба; пізніше — двірський слуга, кріпак. За своїм складом челядь була дуже різноманітна: до неї входили і холопи (раби), і закабалені (за борги) смерди, і люди... Словник української мови в 11 томах