целібат

Безженність

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. целібат — Целіба́т: — безженність попів; [VI] — безженство, обов'язкове для римо-католицьких попів [XI] — безшлюбність духівництва [46-1] — безшлюбність духовенства [46-2] — безшлюбність у католицьких священиків [51... Словник з творів Івана Франка
  2. целібат — Безшлюб'я, безшлюбність, г. безженство, безженний стан. Словник синонімів Караванського
  3. целібат — целіба́т 1 іменник чоловічого роду безшлюбність целіба́т 2 іменник чоловічого роду, істота духовна особа, що дотримується безшлюбності Орфографічний словник української мови
  4. целібат — ЦЕЛІБА́Т, у, ч., церк. Обов'язкова безшлюбність, запроваджена для католицького духівництва та православного чернецтва. Нестор покинув філософію, вступив до семінарії і висвятився в целібаті (І. Словник української мови у 20 томах
  5. целібат — -у, ч., церк. Обов'язкова безшлюбність, запроваджена для католицького духівництва та православного чернецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. целібат — целіба́т (лат. caelibatus, від саеlebs – неодружений, самотній) обов’язкова безшлюбність, запроваджена в 11 ст. для всього католицького духівництва. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. целібат — Безженство, відмова від одруження; у християнстві спершу добровільний, з II-III ст. пов'язаний із пустельницьким життям, з IV ст. обов'язковий у зх. Універсальний словник-енциклопедія
  8. целібат — Целіба́т, -ту, -тові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. целібат — ЦЕЛІБА́Т, у, ч., церк. Обов’язкова безшлюбність, запроваджена для католицького духівництва та православного чернецтва. Нестор покинув філософію, вступив до семінарії і висвятився в целібаті (Фр. Словник української мови в 11 томах