централізм

Значення в інших словниках

1. централізм — ЦЕНТРАЛІЗМ – ЦЕНТРИЗМ Централізм, -у. Система управління або організації, за якої нижчі й місцеві органи підпорядковані центральній владі, центру. Центризм, -у. Літературне слововживання
2. централізм — централі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. централізм — ЦЕНТРАЛІ́ЗМ, у, ч. Система керівництва й організації, за якої місцеві органи підпорядковані центральній владі, центрові (у 6 знач.). Був [шеф секційний] чоловік мудрий, бувалий.., пройшов огонь абсолютизму, воду федералізму і мідяні труби централізму (І. Словник української мови у 20 томах
4. централізм — -у, ч. Система керівництва та організації, за якої місцеві органи підпорядковано центральній владі, центрові (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
5. централізм — централі́зм (від лат. centralis – центральний) 1. Принцип організації системи управління, що полягає в підпорядкуванні місцевих органів, ланок управління, установ центральним. 2. Ц. демократичний – див. демократичний централізм. Словник іншомовних слів Мельничука
6. централізм — Принцип побудови державного апарату в різні історичні періоди; спирається на 2 засади: концентрація влади в руках єдиного державного органу та ієрархічне підпорядкування (вертикаль влади). Універсальний словник-енциклопедія
7. централізм — Централі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. централізм — ЦЕНТРАЛІ́ЗМ, у, ч. Система керівництва й організації, за якої місцеві органи підпорядковані центральній владі, центрові (у 6 знач.). Був [шеф секційний] чоловік мудрий, бувалий.., пройшов огонь абсолютизму, воду федералізму і мідяні труби централізму (Фр. Словник української мови в 11 томах