централізм
ЦЕНТРАЛІ́ЗМ, у, ч. Система керівництва й організації, за якої місцеві органи підпорядковані центральній владі, центрові (у 6 знач.).
Був [шеф секційний] чоловік мудрий, бувалий.., пройшов огонь абсолютизму, воду федералізму і мідяні труби централізму (Фр. II, 1950, 396);
Радянська прокуратура організована на началах повного централізму (Рад. суд, 1951, 92).
Демократи́чний централі́зм — найважливіший принцип організаційної побудови марксистсько-ленінських партій, органів державної влади соціалістичних країн і громадських організацій трудящих, суть якого полягає в поєднанні демократизму (повновладдя і самодіяльність мас, виборність керівних органів та їх підзвітність виборцям) з централізмом (керівництво з одного центру, підкорення меншості більшості, дисципліна, підпорядкування особистих інтересів інтересам загальним у боротьбі за досягнення поставленої мети).
Одним з найважливіших принципів будівництва марксистсько-ленінської партії є принцип демократичного централізму, який становить її непохитну основу (Ком. Укр., 7, 1968, 20);
Демократичний централізм є основним організаційним началом всієї системи політичного і господарського управління всіх країн, що будують соціалізм (Рад. право, 6, 1960, 98).
Значення в інших словниках
- централізм — ЦЕНТРАЛІЗМ – ЦЕНТРИЗМ Централізм, -у. Система управління або організації, за якої нижчі й місцеві органи підпорядковані центральній владі, центру. Центризм, -у. Літературне слововживання
- централізм — Зосередність, див. централізація Словник чужослів Павло Штепа
- централізм — централі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- централізм — ЦЕНТРАЛІ́ЗМ, у, ч. Система керівництва й організації, за якої місцеві органи підпорядковані центральній владі, центрові (у 6 знач.). Був [шеф секційний] чоловік мудрий, бувалий.., пройшов огонь абсолютизму, воду федералізму і мідяні труби централізму (І. Словник української мови у 20 томах
- централізм — -у, ч. Система керівництва та організації, за якої місцеві органи підпорядковано центральній владі, центрові (у 6 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- централізм — централі́зм (від лат. centralis – центральний) 1. Принцип організації системи управління, що полягає в підпорядкуванні місцевих органів, ланок управління, установ центральним. 2. Ц. демократичний – див. демократичний централізм. Словник іншомовних слів Мельничука
- централізм — Принцип побудови державного апарату в різні історичні періоди; спирається на 2 засади: концентрація влади в руках єдиного державного органу та ієрархічне підпорядкування (вертикаль влади). Універсальний словник-енциклопедія
- централізм — Централі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)