циндра

Жужіль, жужелиця, див. шлак

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циндра — Жужіль, жужелиця; Р. ошурки, залізна тирса; (хто) п. іржа. Словник синонімів Караванського
  2. циндра — див. іскра; нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. циндра — ци́ндра 1 іменник жіночого роду окалина ци́ндра 2 іменник жіночого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  4. циндра — ЦИ́НДРА, и, ЦИ́НДРЯ, і, ж. 1. Окисел, що утворюється на поверхні металу (перев. заліза та його сплавів), нагрітого до високих температур (700 – 1300 градусів); окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. Словник української мови у 20 томах
  5. циндра — -и, циндря, -і, ж., діал. 1》 Жужіль. 2》 Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. циндра — ОКА́ЛИНА (окисел, що утворюється на поверхні металу, нагрітого до високої температури), ЦИ́НДРА (ЦИ́НДРЯ) діал. У сучасній металургійній промисловості очистка поверхні сталі від окалини є обв'язковою технологічною операцією (з журналу)... Словник синонімів української мови
  7. циндра — ЦИ́НДРА, и, ЦИ́НДРЯ, і, ж., діал. 1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах
  8. циндра — Ци́ндра, -ри и ци́ндря, -рі ж. 1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. І. 63. (Черниг.). Мил. М. 102. 2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г. Словник української мови Грінченка