циндра

ЦИ́НДРА, и, ЦИ́НДРЯ, і, ж.

1. Окисел, що утворюється на поверхні металу (перев. заліза та його сплавів), нагрітого до високих температур (700 – 1300 градусів); окалина.

Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Ю. Збанацький);

– А це я, товаришу капітан III рангу, циндру з нього [чайника] оббиваю. Драїти буду (Д. Ткач);

Тисячі тон металу йдуть на циндру (П. Загребельний).

2. Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка.

– Циндря то вона циндря, а дивіться, яка вродлива дуже, – промовила головиха на ухо секретарші з суду (Панас Мирний);

* У порівн. Трапляється і те, що паплюга, брехня Із висолопленим жалом, неначе списом, Як циндря гаспідська до ворогів ганя (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. циндра — Жужіль, жужелиця; Р. ошурки, залізна тирса; (хто) п. іржа. Словник синонімів Караванського
  2. циндра — див. іскра; нав'язливий Словник синонімів Вусика
  3. циндра — Жужіль, жужелиця, див. шлак Словник чужослів Павло Штепа
  4. циндра — ци́ндра 1 іменник жіночого роду окалина ци́ндра 2 іменник жіночого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
  5. циндра — -и, циндря, -і, ж., діал. 1》 Жужіль. 2》 Легковажна людина; кокетлива, пуста жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. циндра — ОКА́ЛИНА (окисел, що утворюється на поверхні металу, нагрітого до високої температури), ЦИ́НДРА (ЦИ́НДРЯ) діал. У сучасній металургійній промисловості очистка поверхні сталі від окалини є обв'язковою технологічною операцією (з журналу)... Словник синонімів української мови
  7. циндра — ЦИ́НДРА, и, ЦИ́НДРЯ, і, ж., діал. 1. Окалина. Аж в учительській стало тісно, коли зайшов [коваль] Гаврило. За хвилину кімната виповнилась запахом вугільного диму й металевої циндри (Збан., Малин. Словник української мови в 11 томах
  8. циндра — Ци́ндра, -ри и ци́ндря, -рі ж. 1) Окалина, искры, отскакивающія при ковкѣ желѣза. Вас. 182. МУЕ. І. 63. (Черниг.). Мил. М. 102. 2) Назойливый человѣкъ. Кіев. г. Словник української мови Грінченка