чужоземець

Значення в інших словниках

1. чужоземець — див. чужий Словник синонімів Вусика
2. чужоземець — ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч. 1. Людина родом із чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець. Торгівля приваблювала до Афін дуже багато чужоземців (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. чужоземець — чужозе́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
4. чужоземець — -мця, ч. Людина родом із чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чужоземець — ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! — подумала Гризельда.. — Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І. Словник синонімів української мови
6. чужоземець — Чужозе́мець, -зе́мця; -зе́мці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. чужоземець — ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч. Людина родом з чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець. ..торгівля приваблювала до Афін дуже багато чужоземців.. (Енгельс, Походж. сім’ї.. Словник української мови в 11 томах
8. чужоземець — Чужоземець, -мця м. Иноземецъ, иностранецъ. Рудч. Ск. І. 207. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин. АД. І. 50. Словник української мови Грінченка