чужоземець
ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч. Людина родом з чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець.
..торгівля приваблювала до Афін дуже багато чужоземців.. (Енгельс, Походж. сім’ї.., 1948, 90);
Через знайомих чужоземців він, увійшов в значні доми петербурзької аристократії й навіть був вхожий до двору (Н.-Лев., І, 1956, 422);
Розкріпачення сотень мільйонів людей від вікового гноблення чужоземцями, від іноземної експлуатації відбувається нестримно швидко (Ком. Укр., 10, 1960, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чужоземець — див. чужий Словник синонімів Вусика
- чужоземець — Чужинець, (вона) чужинка, (воно) чуженя Словник чужослів Павло Штепа
- чужоземець — ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, мця, ч. 1. Людина родом із чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець. Торгівля приваблювала до Афін дуже багато чужоземців (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- чужоземець — чужозе́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- чужоземець — -мця, ч. Людина родом із чужих земель, представник чужої країни, держави; іноземець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чужоземець — ІНОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖОЗЕ́МЕЦЬ, ЧУЖИ́НЕЦЬ, ЧУЖА́К розм., ЧУЖОСТОРО́НЕЦЬ розм. В розмові з цим іноземцем він.. мусив підбирати особливі слова (О. Гончар); "Яка пишна фігура на коні! — подумала Гризельда.. — Це, певно, якийсь чужоземець з Франції або з Риму" (І. Словник синонімів української мови
- чужоземець — Чужозе́мець, -зе́мця; -зе́мці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чужоземець — Чужоземець, -мця м. Иноземецъ, иностранецъ. Рудч. Ск. І. 207. Як малоліттє було, то прийшов чужоземець татарин. АД. І. 50. Словник української мови Грінченка