шаман

Значення в інших словниках

1. шаман — див. ЗНАХУР. Словник синонімів Караванського
2. шаман — див. чародій Словник синонімів Вусика
3. шаман — ШАМА́Н, а, ч. Служитель культу, знахар у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії. Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття.., щоб відігнати злого духа і врятуватися від загибелі (З. Словник української мови у 20 томах
4. шаман — шама́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
5. шаман — -а, ч. Служитель культу, знахар у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шаман — шама́н (маньчжурське саман – несамовитий, від санскр. сьраманас – жебрущий чернець, аскет) в анімістичних релігіях жрець, що під час ритуалу камлання («спілкування з духами») доводить себе до нестями і тоді нібито спілкується з духами, що промовляють його вустами. Словник іншомовних слів Мельничука
7. шаман — ЧАКЛУ́Н (людина, яка займається чаклунством), ЧАРІВНИ́К, МАГ, ХАРАКТЕ́РНИК, ЗНА́ТНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК, ЧУДОДІ́Й заст., МОЛЬФА́Р діал., ЧУДЕ́СНИК заст., ЧОРНОКНИ́ЖНИК заст., ВІДЬМА́К заст.; ЗАКЛИНА́Ч заст., ЗАКЛИНА́ТЕЛЬ заст. Словник синонімів української мови
8. шаман — Шама́н, -на, -ну; -ма́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. шаман — ШАМА́Н, а, ч. Служитель культу, знахар у племен, релігія яких грунтується на культі духів, магії. Вони кидалися до шаманів і чаклунів, волали, молилися, бурмотіли закляття.. Словник української мови в 11 томах