шикувати

1. виставлятися, виставитися, повиставлятися, гахуватися, гахувнутися, зігахуватися, зігахувнутися, погахувати, погахувнутися, дженджикувати, дженджикувнути, подженджикувати, видженджиковувати, видженджикувати, зідженджиковувати, зідженджикувати, подженджиковувати, подженджикувати, пишатися, запишатися, випишуватися, випишитися, повипишуватися, напишуватися, напишитися, попишуватися, попишатися, спишуватися, спишатися, пишнітися, випишнюватися, випишнітися, повипишнюватися, зіпишнюватися, зіпишнітися, позіпишнюватися, попишнюватися, попишнітися, спишнюватися, спишнітися, поспишнюватися, хверцювати, вихверцьовувати, вихверцювати, повихверцьовувати, зіхверцьовувати, зіхверцювати, позіхверцьовувати, похверцьовувати, похверцювати, хизуватися, хизнутися, вихизовуватися, вихизуватися, повихизовуватися, зіхизовуватися, зіхизуватися, позіхизовуватися, похизовуватися, похизуватися, схизовуватися, схизуватися, посхизовуватися

2. це полк

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шикувати — (розміщати в шеренгу) вишиковувати, ладнати, вистроювати, розм. лаштувати. Словник синонімів Полюги
  2. шикувати — (вояків) шерегувати, збирати в лаві, сов. строїти, жм. розкошувати, (одягом) хизуватися, хверцювати, д. фасонитися Словник синонімів Караванського
  3. шикувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  4. шикувати — ШИКУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. Як підперезавсь [Омелько] поверх латаної свити, замість мотузки, жіночою червоною окрайкою, то й по сей день шикує в ній (А. Головко); – Навіщо це мені?... Словник української мови у 20 томах
  5. шикувати — шикува́ти 1 дієслово недоконаного виду показувати шик шикува́ти 2 дієслово недоконаного виду ставити в ряд Орфографічний словник української мови
  6. шикувати — I -ую, -уєш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. II -ую, -уєш, недок., перех. Ставити когось у ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти. || Утворювати шеренгу, колону тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. шикувати — I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. шикувати — Шикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. шикувати — ШИКУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. Як підперезавсь [Омелько] поверх латаної свити, замість мотузки, жіночою червоною окрайкою, то й по сей день шикує в ній (Головко... Словник української мови в 11 томах
  10. шикувати — Шикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо. К. ЧР. 343. Словник української мови Грінченка