1. Словник української мови в 11 томах

шикувати

ШИКУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити.

Як підперезавсь [Омелько] поверх латаної свити, замість мотузки, жіночою червоною окрайкою, то й по сей день шикує в ній (Головко, А. Гармаш, 1971, 477);

— Навіщо це мені? — скаже бувало Віра.— Курсистці не личить шикувати, наче дамі з "бомонду" (Бурл., Напередодні, 1956, 115);

І шов Максим вулицями міста величаво— шикуючи празниковою одежею, обмахуючись чистенькою відпрасованою хусточкою (Смолич, Мир.., 1958, 511).

ШИКУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., перех. Ставити когось в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти.

*Образно. Зима. На фронт, на фронт!.. А на пероні люди… Біля вагонів ми співаєм "Чумака"… І радість лоскотна бентежить наші груди… Шикують злидні нас, юнак до юнака (Сос., І, 1957, 260);

Було колись в одній країні: сумний поет в сумній хатині рядами думи шикував (Л. Укр., 1,1951, 279);

//Утворювати шеренгу, колону і т. ін.

У путь, піонери, Шикуймо ряди! Прикрасимо сквери, Двори і сади (Бойко, Ростіть.., 1959, 49);

Сини сідлали коней, ясну зброю брали в руки, шикували грізні лави (Гур., Друзі.., 1959, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шикувати — (розміщати в шеренгу) вишиковувати, ладнати, вистроювати, розм. лаштувати. Словник синонімів Полюги
  2. шикувати — (вояків) шерегувати, збирати в лаві, сов. строїти, жм. розкошувати, (одягом) хизуватися, хверцювати, д. фасонитися Словник синонімів Караванського
  3. шикувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  4. шикувати — 1. виставлятися, виставитися, повиставлятися, гахуватися, гахувнутися, зігахуватися, зігахувнутися, погахувати, погахувнутися, дженджикувати, дженджикувнути, подженджикувати, видженджиковувати, видженджикувати, зідженджиковувати, зідженджикувати... Словник чужослів Павло Штепа
  5. шикувати — ШИКУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. Як підперезавсь [Омелько] поверх латаної свити, замість мотузки, жіночою червоною окрайкою, то й по сей день шикує в ній (А. Головко); – Навіщо це мені?... Словник української мови у 20 томах
  6. шикувати — шикува́ти 1 дієслово недоконаного виду показувати шик шикува́ти 2 дієслово недоконаного виду ставити в ряд Орфографічний словник української мови
  7. шикувати — I -ую, -уєш, недок., розм. Виявляти шик у чому-небудь, жити з шиком; франтити. II -ую, -уєш, недок., перех. Ставити когось у ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїти. || Утворювати шеренгу, колону тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. шикувати — I. ШИКУВА́ТИ розм. (одягатися, триматися тощо з особливою показною вишуканістю, ефектно), ФАСО́НИТИ розм., ФОРСИ́ТИ розм., ФРАНТИ́ТИ розм., ХВЕРЦЮВА́ТИ розм., МО́ДНИЧАТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. шикувати — Шикува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. шикувати — Шикува́ти, -ку́ю, -єш гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо. К. ЧР. 343. Словник української мови Грінченка