шикуватися

ШИКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.

1. Ставати в ряд, шеренгу, колону і т. ін.; строїтися.

Тільки після того, як на естраді почала шикуватися співоча капела, всі згадали, що тут має бути концерт (Вас., Вибр., 1954, 37);

Люди шикувались у лави. Звідкілясь з’явився і червоний прапор (Смолич, Світанок.., 1953, 205);

Важкі машини повагом виповзали з широкої брами колишніх кавалерійських казарм і шикувалися вздовж обсадженої старими липами міської площі (Собко, Запорука.., 1952, 3);

У бою [римський] легіон шикувався в три лінії. У першій стояли молоді воїни, у другій — більш досвідчені, у третій — найдосвідченіші і найзагарщованіші (Іст. стар. світу, 1957, 150);

— Виходь на майдан. Шикуватися (Тют., Вир, 1964, 359);

// З’являючись, виникаючи і т. ін., ставати в ряд, у рівну лінію, стояти в ряду, рівною лінією (про неживі предмети).

Усюди темп, усюди лад, не згаять [люди] і хвилинки. І струнко шикувались в ряд новісінькі будинки (Шер., Дружбою.., 1954, 96);

Миготіли смолоскипи, блимали підсліпуваті ліхтарі. Часом вони шикувалися в одну зміясту химерну лінію (Кач., Вибр., 1947, 42);

Шикувались незчисленними рядами пишні пшеничні копи (Десняк, Десну.., 1949, 292);

На околицях сіл посеред виноградників шикувалися в рівні лінії присадкуваті бетоновані бункери. За мирного часу в тих бункерах зберігалось вино (Гончар, III, 1959, 376);

Вдалині, ніби велетенські шахові тури, шикуються в шеренги свердлові вишки (Донч., II, 1956, 86);

// перен. Набирати певного порядку.

Вірші мимоволі диктували штучний, неприродний ритм, групувались у фрази, шикувались у тиради, тягли на фальшиву патетику, сценічний трафарет (Дмит., Наречена, 1959, 125);

Дивовижні перетворення відбуваються в речовині, коли з рідкого, розплавленого стану вона переходить у кристалічний. Атоми, ще недавно безсистемні, хаотичні, шикуються, утворюючи симетричні фігури, з яких формується кристалічна гратка речовини (Наука.., 9, 1964, 16).

2. Пас. до шикува́ти².