штунда

Значення в інших словниках

1. штунда — ШТУ́НДА, и. 1. ж., заст. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (М. Драгоманов); Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде [люди] не пристають на штунду (І. Словник української мови у 20 томах
2. штунда — шту́нда 1 іменник жіночого роду сектанти збірн., розм. шту́нда 2 іменник чоловічого або жіночого роду, істота штундист; штундистка розм. Орфографічний словник української мови
3. штунда — -и. 1》 ж. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині 19 ст. 2》 ч. і ж. Те саме, що штундист, штундистка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. штунда — Шту́нда, -ди, -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. штунда — ШТУ́НДА, и. 1. ж. Баптистська секта, що виникла в Росії в середині XIX ст. Про штунду і козацтво я радий написати (Драг., II, 1970, 479); Денис був байдужий до церкви і небогомільний, а такі люде не пристають на штунду (Н.-Лев., VI, 1966, 413); // збірн. Словник української мови в 11 томах
6. штунда — Штунда, -ди ж. 1) Штундизмъ, религіозное ученіе штундистовъ. 2) = штундарь. Штунда хоч без попа та з папкою (т. е.: зажиточный). Ком. Пр. № 1275. 3) соб. Штундисты. Словник української мови Грінченка