штурмувати

Значення в інших словниках

1. штурмувати — див. НАСТУПАТИ, АТАКУВАТИ; (фортецю) брати штурмом; (кого) напосідати на кого; (берег) (- хвилі) П. бити, вдаряти об. Словник синонімів Караванського
2. штурмувати — ШТУРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод. 1. Робити штурм (у 1 знач.). Облягали ляхи місто Десь в часі Руїни, Штурмували брами й мури, Підкладали міни (І. Франко); – Так, виходить, живий і батько ще? – перебив його Мусій. Словник української мови у 20 томах
3. штурмувати — штурмува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
4. штурмувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Робити штурм (у 1 знач.). || перен. Провадити рішучі дії для оволодіння чим-небудь, освоєння чогось. Штурмувати висоти знань. || перен. Уперто працювати, домагаючись виконання якогось завдання, долаючи труднощі. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. штурмувати — АТАКУВА́ТИ (навально наступати на ворога), ШТУРМУВА́ТИ (рішуче наступати на фортецю, укріплення, опорний пункт). — Док.: атакува́ти. Застава дістала наказ приєднатись до сотні стрільців, що мусила ще вночі атакувати з флангу ворога над річкою (М. Словник синонімів української мови
6. штурмувати — Штурмува́ти, -му́ю, -му́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. штурмувати — ШТУРМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Робити штурм (у 1 знач.). Облягали ляхи місто Десь в часі Руїни, Штурмували брами й мури. Підкладали міни (Фр., XI, 1952, 266); — Так, виходить, живий і батько ще? — перебив його Мусій. Словник української мови в 11 томах
8. штурмувати — Штурмува́ти, -му́ю, -єш гл. Штурмовать. Стали брати, брати штурмувати (Почаєв), хотіли в неволю християн забрати. Чуб. І. 160. Штурмом штурмували. К. Дз. 61. Словник української мови Грінченка