шурин

Шуряк, див. дівер, швагер

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шурин — (брат дружини) свояк, розм. шуряк, діал. шваґер, жарт, шваґро. Словник синонімів Полюги
  2. шурин — ШУ́РИН, а, ч. Брат дружини. Вибирається Страхиня у гості до міста Крушевця, до свого тестя старого Юга-Богдана та своїх дев'яти шуринів, Юговичів (І. Франко); Мамай заклопотано звівся з стільця .. Потім оглянувся – немає вже Луки, то й облишив збори. Словник української мови у 20 томах
  3. шурин — шу́рин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. шурин — -а, ч. Брат дружини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шурин — ШУ́РИН (брат дружини), СВОЯ́К рідше, ШУРЯ́К розм., ШВА́ҐЕР діал. Не єсть ти мій чоловік — Великий розбійничок: Убив брата мойого, Ще й шурина свойого (пісня); Якось у суботу до хазяйки прийшли гості — свояки, брати хазяйчині з товаришами (О. Словник синонімів української мови
  6. шурин — Шу́рин, -на; -рини, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шурин — ШУ́РИН, а, ч. Брат дружини. Вибирається Страхиня у гості до міста Крушевця, до свого тестя старого Юга-Богдана та своїх дев’яти шуринів, Юговичів (Фр., XVI, 1955, 15); Мамай заклопотано звівся з стільця.. Словник української мови в 11 томах
  8. шурин — Шурин, -на м. Шуринъ. Ном. № 3409. Убив брата мойого, ще шурина свойого. Чуб. V. 739. Словник української мови Грінченка