Діл

Діл (196) — гірський хребет [MО,V]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діл — діл іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діл — ДОЛИНА, пор. РІВНИНА; (у хаті) долівка, підлога; (для мерця) яма, могила; У ФР. земля, низ, спід; Р. пай, частка. Словник синонімів Караванського
  3. діл — долу, ч. 1》 Те саме, що долина. 2》 Те саме, що низ 1); прот. верх. До самого долу — до землі. 3》 Те саме, що долівка. 4》 заст. Яма для мерця; могила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діл — Діл, до́лу, -лові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. діл — I. Діл, долу м. 1) Низъ, долина. Як летіла ворона догори, то й кракала, а як на діл, то й крила опустила. Ном. Нет мене, сивий коню, горами, долами. Грин. ІІІ. 677. 2) Полъ земляной. Сим. 2. Як мертва на діл повалилась. Шевч. 72. До-долу. Словник української мови Грінченка
  6. діл — див. низовина Словник синонімів Вусика
  7. діл — ДІЛ, до́лу, ч. 1. Те саме, що доли́на. Потепліло. На долах цвіла, і пахла, і пишалася весна (Фр., І, 1955, 101); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 449). 2. Те саме, що низ 1; протилежне верх. Словник української мови в 11 томах
  8. діл — ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Словник синонімів української мови