абдикація

Абдика́ція:

— відмова, зречення [45]

— відречення від (престолу) влади [47]

— відречення від влади [46,1;46-2]

— зречення [18;48;49,III,XX] Але із сказаного пізнаєте також, що піддаватися під юрисдикцію таких людей було б і з моєї і з Вашої сторони попросту абдикацією з тих думок і ідей, котрі нам над усе найдорожчі, котрі іменно становлять суть і ядро нашого патріотизму [XX]

— зречення престолу [31]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абдикація — Зречення, уступлення Словник чужослів Павло Штепа
  2. абдикація — абдика́ція (лат. abdicatio, від abdico – зрікаюсь) зречення престолу, відмова від влади, посади або сану Словник іншомовних слів Мельничука
  3. абдикація — абдика́ція іменник жіночого роду зречення престолу рідко Орфографічний словник української мови
  4. абдикація — -ї, ж. Зречення престолу, відмова від влади, посади чи сану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. абдикація — Абдика́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. абдикація — рос. абдикация (від латин. abdicatio — зречення) — зречення, відмова від престолу, влади, посади, сану, права власності тощо. Eкономічна енциклопедія