1. Орфографічний словник української мови

абдикація

абдика́ція

іменник жіночого роду

зречення престолу

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абдикація — Абдика́ція: — відмова, зречення [45] — відречення від (престолу) влади [47] — відречення від влади [46,1;46-2] — зречення [18;48;49,III,XX] Але із сказаного пізнаєте також... Словник з творів Івана Франка
  2. абдикація — Зречення, уступлення Словник чужослів Павло Штепа
  3. абдикація — -ї, ж. Зречення престолу, відмова від влади, посади чи сану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. абдикація — абдика́ція (лат. abdicatio, від abdico – зрікаюсь) зречення престолу, відмова від влади, посади або сану Словник іншомовних слів Мельничука
  5. абдикація — Абдика́ція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. абдикація — рос. абдикация (від латин. abdicatio — зречення) — зречення, відмова від престолу, влади, посади, сану, права власності тощо. Eкономічна енциклопедія