1. Словник з творів Івана Франка

авдитор

Авди́тор:

— військовий суддя [46-1,46-2]

— військовий суддя у царській Росії й у деяких західноєвропейських країнах [47]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авдитор — авди́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. авдитор — Слухач, учень Словник чужослів Павло Штепа
  3. авдитор — див. аудитор. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. авдитор — АВДИ́ТОР див. ауди́тор. Словник української мови у 20 томах
  5. авдитор — Наглядач; прокурор, член суду Словник застарілих та маловживаних слів
  6. авдитор — ПРОКУРО́Р (службова особа, що підтримує обвинувачення в суді, здійснює нагляд за точним виконанням законів тощо), ПРОКУРА́ТОР зах., АУДИ́ТОР (АВДИ́ТОР) заст. Словник синонімів української мови
  7. авдитор — Авди́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. авдитор — АВДИ́ТОР див. ауди́тор. Словник української мови в 11 томах
  9. авдитор — Авди́тор, -ра м. 1) Ученикъ, назначенный для выслушиванія уроковъ товарищей. Левиц. І. 152. 2) Авдиторъ. У Чернівцях в кам'яниці, в широкій кімнаті, сидять штири официри у білих кабатах — сивий майор напереді, за столом авдитор. Федьк. ІІІ. 146. Словник української мови Грінченка