ади
Ади́, аді́ть:
— а дивися; [X]
— а дивись, [VI,XII]
— вигук (а дивися, а глянь); [1]
— вигук: диви, глянь [21]
— дивися [XI,XI,14]
— дивись! [V,VII]
— дивись, дивіться [24]
— дивися, дивіться-но [III]
— диви[сь], дивіться [I]
— дивився, дивіться [IV]
— дивися, дивіться [II]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ади — АДИ́, АДИ́-НО, виг., діал. Уживається при здивуванні або при бажанні звернути чию-небудь увагу на щось; дивись-но. – Переїжджаємо через рогачку, аж тут, ади, коло рогачкової будки сидить підстаркуватий панисько (І. Словник української мови у 20 томах
- ади — АДИ́, АДИ́-НО, виг., діал. Уживається при здивуванні або при бажанні звернути чию-небудь увагу на щось; дивись, дивись-но. — Переїжджаємо через рогачку, аж тут, ади, коло рогачкової будки сидить підстаркуватий панисько (Фр. Словник української мови в 11 томах