баніт

Бані́т:

— вигнанець [40]

— вигнанець з краю, ізгой; людина без батьківщини [XI]

— вигнанець, підданий остракізму [12]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баніт — БАНІ́Т, БАНИ́Т, а, ч., заст. Людина, оголошена поза законом; вигнанець. [Анна:] А хто баніт, той, звісно, утікач (Л. Укр., III, 1952, 394); Кожен братчик повинен позиватися в братському суді, а за порушення статуту виключають із братства... Словник української мови в 11 томах
  2. баніт — Бані́т, -та і бані́та, -ти (давнє) = вигна́нець, -нця Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. баніт — банит, -а, ч. і баніта, -и, ж., заст. Вигнанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. баніт — бані́т іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
  5. баніт — БАНІ́Т, БАНИ́Т, а, ч., заст. Людина, оголошена поза законом; вигнанець. [Анна:] А хто баніт, той, звісно, утікач (Леся Українка); Кожен братчик повинен позиватися в братському суді, а за порушення статуту виключають із братства... Словник української мови у 20 томах
  6. баніт — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом). Словник синонімів української мови