баніт

Значення в інших словниках

1. баніт — Бані́т: — вигнанець [40] — вигнанець з краю, ізгой; людина без батьківщини [XI] — вигнанець, підданий остракізму [12] Словник з творів Івана Франка
2. баніт — банит, -а, ч. і баніта, -и, ж., заст. Вигнанець. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баніт — БАНІ́Т, БАНИ́Т, а, ч., заст. Людина, оголошена поза законом; вигнанець. [Анна:] А хто баніт, той, звісно, утікач (Леся Українка); Кожен братчик повинен позиватися в братському суді, а за порушення статуту виключають із братства... Словник української мови у 20 томах
4. баніт — ВИГНА́НЕЦЬ (той, хто вигнаний, висланий кудись із певної місцевості, території), ВИ́СЛАНЕЦЬ, ЗАСЛА́НЕЦЬ, ВИ́СЛАНИЙ рідше; БАНІ́Т (БАНИ́Т) заст., БАНІ́ТА (БАНИ́ТА) заст. рідше (людина, оголошена поза законом). Словник синонімів української мови
5. баніт — Бані́т, -та і бані́та, -ти (давнє) = вигна́нець, -нця Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. баніт — БАНІ́Т, БАНИ́Т, а, ч., заст. Людина, оголошена поза законом; вигнанець. [Анна:] А хто баніт, той, звісно, утікач (Л. Укр., III, 1952, 394); Кожен братчик повинен позиватися в братському суді, а за порушення статуту виключають із братства... Словник української мови в 11 томах