бар

Окріп [XI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бар — I ч. 1》 -у. Невеликий ресторан, в якому напої та закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. 2》 -а. Відділення для спиртних напоїв у серванті, шафі. II -а, ч., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску, приблизно дорівнює 1 фізичній атмосфері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Бар — Бар 1 іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Бар 2 іменник чоловічого роду назва міст в Україні і Чорногорії Орфографічний словник української мови
  3. Бар — Бар, -ру, -рові, в -ру́ (місто); ба́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бар — БАР¹, у, ч. Невеликий заклад на зразок ресторану, в якому звичайно п'ють і їдять біля стійки. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (В. Петльований); Тим часом бар олюднів, загомонів (А. Словник української мови у 20 томах
  5. бар — <�невеликий> ресторан, кафе, пивна, а; пор. ШИНОК. Словник синонімів Караванського
  6. бар — I (англ. bar, тут – смуга металу) робоча частина врубової машини (або гірничого комбайна), що утворює вруб у масиві. Складається з напрямної рами й ріжучого ланцюга з зубками. II (від грец. βάρος – вага) одиниця тиску. 1 Б. = 105 н/м2 = 106 дн/см2. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. Бар — М. у Вінницькій обл., райцентр, на р. Рів (басейн Пд. Бугу); 19,5 тис. мшк.; підприємства машинобудівної, харчової, швейної, меблевої промисловості; перша згадка 1425 під назвою Ров; 1537 перейменоване в Б. пол. Універсальний словник-енциклопедія
  8. бар — МІЛИНА́ (мілка частина водойми, небезпечна для судноплавства), МІЛИ́ЗНА, МІЛКЕ́, МІЛКОВО́ДДЯ, ОБМІ́ЛИНА, О́БМІЛЬ, ВІДМІ́ЛИНА (перев. Словник синонімів української мови
  9. бар — див. їдальня Словник синонімів Вусика
  10. бар — (-у) ч.; студ.; жарт. Читальний зал у вищому навчальному закладі. Словник жарґонної лексики української мови
  11. бар — Бар — bar, jib — Ausleger — 1) Напрямна рама, по якій рухається різальний ланцюг із зубцями; робочий орган врубової, врубово-навалювальної і навалювальної машин або гірнич. Гірничий енциклопедичний словник
  12. бар — 1. шинок, корчма 2. коса (піщана) Словник чужослів Павло Штепа
  13. бар — рос. бар (англ. bar, від фр. barriere — перешкода) — 1. Невелике підприємство громадського харчування (ресторан, корчма), де відвідувачів обслуговують за барним прилавком (стойкою). Eкономічна енциклопедія
  14. бар — БАР¹, у, ч. Невеликий ресторан, в якому напої і закуски споживають біля стойки буфету або за столиками. Микола Скрипко йшов позаду. Напроти пивного бару він затримався (Петльов., Хотинці, 1949, 34). БАР², а, ч., метеор. Одиниця виміру атмосферного тиску. Словник української мови в 11 томах
  15. бар — Бар, -ру м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І. Словник української мови Грінченка
  16. бар — I -а. Одиниця виміру атмосферного тиску. II -а. Деталь машини. III -у. Маленький ресторан. IV -у. Мілина на морі чи в гирлі річки. Літературне слововживання