баніція
Бані́ція:
— вигна́ння [33;51;54,XVIII] Брукова поема, хоч не високої стійності, свідчить про деякий талант; автор має жилку до реалістичного малювання деталей, додає мамці комізму, заставляє її брати гроші від Ромео, а потім хвалити Паріса; заставляє Ромео в келії о. Лаврентія качатися по землі й рвати на собі волосся при відомості про свою баніцію; ярко малює бідноту аптекаря, словом, додає чимало нових рис, які потім віднаходимо у Шекспіра [XVIII]
— вигнання з краю [47]
— покарання вигнанням [43]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- баніція — бані́ція іменник жіночого роду іст. Орфографічний словник української мови
- баніція — -ї, ж., заст. Покарання, що полягає в оголошенні людини поза законом, засудженні її на вигнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- баніція — БАНІ́ЦІЯ, ї, ж., заст. Покарання, що полягає в оголошенні людини поза законом, засудженні її на вигнання. Придушивши повстання Северина Наливайка (1594–1596 рр.), польський уряд наклав на козаків баніцію, тобто оголосив їх поза законом (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- баніція — Покарання вигнанням з вітчизни. Універсальний словник-енциклопедія
- баніція — БАНІ́ЦІЯ, ї, ж., заст. Покарання, що полягає в оголошенні людини поза законом, засудженні її на вигнання. Придушивши повстання 1594 — 1596 рр., польський уряд наклав на козаків баніцію, тобто оголосив їх поза законом (Іст. УРСР, І, 1953, 170). Словник української мови в 11 томах