барда

Ба́рда:

— велика сокира [21,IV]

— сокира [13]

барда (21, 444) – “сокира”; [ІЦ-2006]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. барда — СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
  2. барда — БА́РДА, и, ж., діал. Сокира, тесак. Їм [дітям] часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (Коцюб., II, 1955, 312); Були [в руках] сокири, барди, ломи, киї, рогачі (Смолич, II, 1958, 35). БАРДА́, и́... Словник української мови в 11 томах
  3. барда — БА́РДА, и, ж., діал. Сокира, тесак. Казала йому хату ставити без барди і сокири (П. Чубинський); Їм [дітям] часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (М. Словник української мови у 20 томах
  4. барда — барда, барта невелика залізна сокира з зігнутим держаком Словник застарілих та маловживаних слів
  5. барда — Сокирка Словник чужослів Павло Штепа
  6. барда — I бард`а-и, ж. Відходи виробництва на спиртових заводах, що використовуються для годівлі худоби. II б`арда-и, ж. Тесак, тесло, сокира. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. барда — ба́рда іменник жіночого роду тесак діал. барда́ іменник жіночого роду гуща Орфографічний словник української мови
  8. барда — Барда, -ди ж. 1) Краюха хлѣба. Шейк. 2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Шух. І. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819. Словник української мови Грінченка