барда
БА́РДА, и, ж., діал.
Сокира, тесак.
Казала йому хату ставити без барди і сокири (П. Чубинський);
Їм [дітям] часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (М. Коцюбинський);
Були [в руках] сокири, барди, ломи, киї, рогачі (Ю. Смолич).
БАРДА́, и́, ж.
Відходи виробництва на спиртових заводах, що використовуються для годівлі худоби.
Він [сотник] почув, що у пана хорунженка у винниці барда добра (Г. Квітка-Основ'яненко);
Частину картоплі здаємо на спиртовий завод, а звідти одержуємо барду, яку використовуємо для годівлі корів (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- барда — Ба́рда: — велика сокира [21,IV] — сокира [13] барда (21, 444) – “сокира”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
- барда — ба́рда іменник жіночого роду тесак діал. барда́ іменник жіночого роду гуща Орфографічний словник української мови
- барда — I бард`а-и, ж. Відходи виробництва на спиртових заводах, що використовуються для годівлі худоби. II б`арда-и, ж. Тесак, тесло, сокира. Великий тлумачний словник сучасної мови
- барда — Сокирка Словник чужослів Павло Штепа
- барда — барда, барта невелика залізна сокира з зігнутим держаком Словник застарілих та маловживаних слів
- барда — СОКИ́РА (знаряддя для рубання і тесання); ТУПИ́ЦЯ, ТУПЕ́ЦЬ, ТУПА́К (тупа сокира); ТЕСА́К (для тесання); КОЛУ́Н (важка, з тупим клиноподібним лезом сокира для розколювання колод і дров); ТОПІ́Р (іст. — сокира з довгим держаком як зброя); ТОПІРЕ́ЦЬ діал. Словник синонімів української мови
- барда — БА́РДА, и, ж., діал. Сокира, тесак. Їм [дітям] часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (Коцюб., II, 1955, 312); Були [в руках] сокири, барди, ломи, киї, рогачі (Смолич, II, 1958, 35). БАРДА́, и́... Словник української мови в 11 томах
- барда — Барда, -ди ж. 1) Краюха хлѣба. Шейк. 2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Шух. І. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819. Словник української мови Грінченка