1. Словник з творів Івана Франка

бляшка

Бля́шка:

— бляшанка (посуд: банка або коробка з бляхи) [1]

— бляшанка [X]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бляшка — бля́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири бля́шки Орфографічний словник української мови
  2. бляшка — -и, ж. Зменш. до бляха 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бляшка — БЛЯ́ШКА, и, ж. Зменш. до бля́ха 2. Єсть у мене топір, топір ще й кована бляшка (з переказу); Плисова камізелька була вигаптувана бляшками (П. Панч); Скільки людей в молодості вибирає фах за блискучими бляшками і отак губить справжні покликання (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. бляшка — бля́шка → бляха ◊ ви́бубнити на бля́шку → вибубнити ◊ ви́кути на бля́шку → викути ◊ обкований на бля́шку → обкований Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. бляшка — Бля́шка, -шки, -шці; бляшки́, бляшо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бляшка — БЛЯ́ШКА, и, ж. Зменш. до бля́ха 2. Єсть у мене топір, топір ще й кована бляшка (Пісні та романси..,. II, 1956, 67); Плисова камізелька була вигаптувана бляшками (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
  7. бляшка — Бляшка, -ки ж. 1) ум. отъ бляха. 2) Головной уборъ невѣсты. Kolb. І. 43. Словник української мови Грінченка