божниця

Божни́ця:

— синагога [V]

— тут: храм, церква [53]

— храм, святиня; єврейська синагога [X]

— храм, церква; тут: єврейська синагога [1]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божниця — див. божник Словник церковно-обрядової термінології
  2. божниця — -і, ж. 1》 Те саме, що божник. || Місце (куток) у хаті або в церкві з поличками, на яких поставлені образи (ікони). 2》 Храм, церква. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. божниця — божни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. божниця — (з іконами) божник, кіот; (споруда) храм, церква, молитовня, синагога. Словник синонімів Караванського
  5. божниця — БОЖНИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що божни́к. У чистій, просторій світлиці, у кутку під божницею.., сидів Яків Бородай (Панас Мирний); Іваниха підійшла до божниці, вийняла звідти податки, страховки, листи (М. Словник української мови у 20 томах
  6. божниця — БОЖНИ́ЦЯ, і, ж., заст. 1. Те саме, що божни́к. У чистій, просторій світлиці, у кутку під божницею.., сидів Яків Бородай (Мирний, І, 1954, 196); Вустя кинулася шукати за іконою на божниці листа (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  7. божниця — (укр.) 1. Невелика християнська культова будівля. 2. Молитовна кімната у будинку. 3. Каплиця над вівтарем колишньої церкви. 4. Намет над джерелом, чашею із посвяченою водою або місцем, яке вважалося святим. 5. Те саме, що і кіот, шафка з іконою. 6. Назва синагоги у західноукраїнських містах. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. божниця — КІО́Т церк., БОЖНИ́К церк., БОЖНИ́ЦЯ церк. Жінки увійшли до спочивальні, заставленої важкими кіотами (І. Микитенко); Суворі боги похмуро дивилися з божника на комбрига (Ю. Бедзик); У кутку — коло божниці — лампада (О. Довженко). Словник синонімів української мови