боз

Боз, бзи:

— бузок [1;13;14;15;19;25;49;54;I-VII;X,XI]

— тут: бузок [3;51]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боз — БОЗ, у, ч., діал. Бузок. Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (О. Маковей); – По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (О. Словник української мови у 20 томах
  2. боз — -у, ч., діал. Бузок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боз — боз бузок (м, ср, ст): У тети в городчику ріс розкішний рожевий боз (Авторка)||базник Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. боз — БОЗ, у, ч., діал. Бузок. — По-моєму, поберіться навесні. Це найкращий час, як усе зачне розцвітатися. Буде боз, будуть уже конвалії, будуть уже лілеї (Коб., III, 1956, 268); Панна Маня зірвала гілочку бозу, що цвів понад ослоном (Мак., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. боз — боз іменник чоловічого роду бузок діал. Орфографічний словник української мови
  6. Боз — ? — бл. 375, правитель антів; за повідомленням Йордана (VI ст.) очолював боротьбу проти ґотів, спершу здобув перемогу, але згодом потрапив у полон до короля Вінітара і був розп'ятий разом з синами та ін. знатними антами. Універсальний словник-енциклопедія
  7. боз — Боз, -зу м. = бузина. Вх. Пч. II. 36. Під бзом сидить нечистий. ЕЗ. V. 246. Від бзу болить голова. ЕЗ. V. 246. Словник української мови Грінченка