бойко
бо́йко, бойчу́к: такъ называютъ карпатскихъ горцевъ-Русиновъ [ІФ,1890]
— житель Бойківщини, місцевості в Карпатах [I]
— «Бойко, бойчук» пояснені загально: «жителі Бойківщини, місцевості в Карпатах». Для кращого і точнішого розуміння слова «бойко» слід було пояснити його докладніше. У Карпатах живуть не лише бойки, але також лемки, гуцули, словаки, поляки, румуни, хоч вони не є бойками. Таке загальне визначення значення поняття «Бойківщини» може призвести до неправильного розуміння слова з боку читача, який не завжди обізнаний з діалектним і етнографічним поділом України. [MО,I]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бойко — див. бойки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бойко — БО́ЙКО див. бо́йки. Словник української мови у 20 томах
- Бойко — Бо́йко прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- бойко — Бойко — Наливайко, з’їв цебер борщу, так ще каже дайте. Жарт про бойків, які люблять смачно поїсти. Бойки — субетнічна група українського народу, що проживає в Карпатах та на Прикарпатті між гуцулами та лемками. Приповідки або українсько-народня філософія
- бойко — Бо́йко, -ка, -кові; бо́йки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бойко — БО́ЙКО див. бо́йки. Словник української мови в 11 томах
- бойко — I. Бойко нар. Хорошо. Зміев. у. Славяносерб. у. --------------- II. Бойко, -ка м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108. Словник української мови Грінченка